- негучний
- —————————————————————————————негучни́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
негучний — а/, е/. Який слабо звучить, якого далеко не чути; тихий, неголосний. || Без галасу, шуму; негомінкий … Український тлумачний словник
негучно — Присл. до негучний … Український тлумачний словник
тихий — I 1) (який звучить слабо, несильно), слаб(к)ий; неголосний, негучний (не дуже гучний); глухий, приглушений, півголосний (який нечітко чується) Пор. беззвучний 2) (сповнений тиші, без голосних звуків), беззвучний, безгомінний, безмовний, мовчазний … Словник синонімів української мови